Вірус герпесу

або коли ворог замаскований

Головна Вірус герпесу

Віруси герпесу надзвичайно поширені в оточуючому середовищі. На сьогоднішній день їх нараховується понад 100 типів. З великої родини нині встановлений зв’язок між інфікуванням вісьмома типами вірусів герпесу та формуванням патологічного стану в людини. Ці віруси інфікують тільки людей – віруси простого герпесу 1 і 2 типів, вірус вітряної віспи, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, вірус герпесу 6 (варіанти А і В), 7 і 8 типів. Мавп’ячий вірус герпесу, який ще називають вірусом B, в деяких випадках також заражає людей.

Віруси герпесу, що інфікують людину, поділяють на три групи: α-віруси – це віруси простого герпесу 1 і 2 типів, вірус вітряної віспи, β-віруси герпесу: цитомегаловірус і віруси герпесу 6 і 7 типів, і γ-віруси герпесу, до яких відносять вірус Епштейна-Барр і вірус герпесу 8 типу.

Термін герпес грецькою перекладається як повзуча, поширювана шкірна хвороба, оскільки типовим та найвідомішим проявом герпетичного ураження є поява висипу у вигляді згрупованих пухирців на шкірі і слизових оболонках. Однак віруси герпесу здатні уражати різні органи та системи людського організму (окрім шкіри і слизових оболонок – центральну та периферичну нервову систему, внутрішню оболонку судин, клітини крові: лімфоцити, еритроцити, тромбоцити, очі, зовнішні статеві органи), зумовлюючи найрізноманітніші клінічні прояви. У важких випадках та в осіб з ослабленою імунною системою можливе ураження центральної нервової системи з розвитком менінгіту та енцефаліту. Так само як і перший контакт дитини з вірусом в період вагітності або в пологах обертається тяжкими наслідками для немовляти.

Усі віруси герпесу об’єднує їх здатність до тривалого, а для деяких типів – пожиттевого, перебування в людському організмі.

Близько 90% населення світу інфіковано вірусом герпесу. Незважаючи на те, що основним шляхом інфікування є контактний, герпетичні інфекції наразі відносять до найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Проблема герпетичних захворювань полягає не лише в тому, що вірус характеризується швидким утворенням вірусних часточок, отже надзвичайною заразністю, а здебільшого обумовлюється значною поширеністю безсимптомної, а тому недіагностованої, форм хвороби, що зумовлює пригнічення імунної системи та створює «комфортні умови» для зараження новими або активації інфекційних збудників, що досі перебували в «сплячому» стані. Часті спалахи герпесу також негативно позначаються на опірності людського організму, що в решті-решт призводить до його виснаження та формування стійких нервово-психічних розладів.