Герпес. Корисна інформація

Безсимптомне вірусоносійство герпесу
небезпечне розвитком ускладнень у майбутньому

Вітряна віспа/оперізуючий лишай

Вітряна віспа – гостре інфекційне захворювання, що характеризується високою контагіозністю і зустрічається переважно у дітей до 10 років. Захворювання викликає вірус герпесу 3 типу, його ще називають вірусом Varicella-zoster (VZV). Вітряна віспа характеризується появою у хворого безболісних пухирцевих висипів, що поширюються по всьому тілу та супроводжуються лихоманкою. 
Оперізуючий лишай проявляється односторонніми пухирцевими висипами, що зазвичай розташовуються по ходу нерву та супроводжуються яскраво вираженим больовим синдромом. Збудником оперізуючого лишаю також виступає VZV, однак, якщо вітряна віспа є проявом викликаної ним первинної інфекції, то оперізуючий лишай -  реактивацією вірусу при у дорослому віці за умов зниження імунітету.
 
Шляхи передачі

Вірус Varicella-zoster передається повітряно-крапельним шляхом, джерелом інфекції та резервуаром виступає хворий на вітряну віспу. Вірус виділяється в повітря при чханні та кашлі хворого, при чому ризик зараження від такої людини існує як при наявності висипів, так і за кілька днів до їх появи. Заразитись можна також від хворого на оперізуючий лишай, але ризик зараження значно нижчий. Можливим також є трансплацентарний шлях зараження однак тільки за умови, що жінка вперше перехворіє на вітряну віспу під час вагітності. Вірус може переноситись на значну відстань з потоком повітря, однак швидко втрачає життєздатність в умовах навколишнього середовища. 

Патогенез

Збудник захворювання потрапляє в організм людини через верхні дихальні шляхи, де в клітинах слизової оболонки він розмножується та накопичується. Потім вірус потрапляє в місцеві лімфатичні вузли, далі в судини, після чого з током крові він розноситься до віддалених від вхідних воріт інфекції частин тіла та вражає клітини епітелію, що супроводжується появою пухирців по всьому тілу (інколи і на слизових оболонках). При значному накопиченні токсичних метаболітів репродукції вірусу у хворого розвивається лихоманка та інші характерні симптоми інтоксикації. Через деякий час пухирці розриваються, на їх місці утворюються виразки, що поступово підсихають і зникають без утворення рубців. Припускають, що після згасання симптомів вітряної віспи VZV мігрує у спинно-мозкові або черепно-мозкові ганглії, де він залишається в латентному стані. У людини, яка перенесла вітряну виникає стійкий імунітет до VZV, реактивація якого можливе лише на фоні зниження імунітету.

Клінічні прояви 

Вітряна віспа 

Клінічно проявляється як гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується лихоманкою та везикулярними висипами на шкірі та слизових оболонках.  Приблизно через 10-15 діб після контакту із джерелом інфекції у хворого виникає головний біль, підвищення температури та загальне нездужання. Ще через 1-2 доби на тілі з’являються висипи у вигляді плям, які потім трансформуються в папули та везикули, наповнені прозорою рідиною. Такі пухирці поступово підсихають із утворенням кірочок та через 20 діб після інфікування починають загоюватись без утворення дефектів на шкірі. Виділяють також атипові форми перебігу вітряної віспи:

-         рудиментарна (на фоні нормальної або субфебрильної температури тіла з’являються поодинокі висипи);

-         геморагічна– характерна для дітей, хворих на гемобластози, геморагічний діатез, сепсис (характерні крововиливи всередині пухирців, можливі крововиливи у шкіру та слизові оболонки);

-         бульозна (на тілі хворого поряд іх характерними висипами утворюються великі пухирі, після загоєння яких залишається бурувата пігментація);

-         пустульозна (на місці пухирців утворюються пустули із гнійним вмістом, після загоєння на тілі часто залишаються рубці). 

Оперізуючий лишай  

Вважають, що виникнення оперізуючого лишаю зумовлено зниженням імунітету у людини та може бути спровоковане хронічною перевтомою, стресом, переохолодженням, інфекційними захворюваннями. Ураженням на шкірі передує загальна слабкість, підвищення температури, свербіж та неврологічні болі в місцях майбутніх уражень. Потім на тілі ходу окремих нервів з’являються шкірні висипи у вигляді рожевих плям діаметром 3-5см, на фоні яких згодом утворюються болючі пухирці. Найчастіше висипи локалізуються на спині та передній поверхні грудної клітки, характерним знаком є односторонність розташування уражень. Протікання неускладненого оперізуючого лишаю триває 3-4 тижні, однак неврологічні болі можуть зберігатись до декількох місяців.  

Ускладнення 

Ускладненням, яке найчастіше зустрічається при вітряній віспі, вважають бактеріальну суперінфекцію (зазвичай викликану Streptococcus pyogenes, Streptococcus aureus). Пухирцеві висипи на тілі хворого вітряною віспою супроводжує свербіж, тому при сильному розчісуванні уражених ділянок існує ризик занесення бактерій, що в свою чергу провокує більш тяжкий перебіг захворювання. Можливий також розвиток енцефаліту, менінгіту, пневмонії, міокардиту, гострого гломерулонефриту, гепатиту. Слід зауважити, що тяжкий перебіг та запальні процеси внутрішніх органів на фоні вітряної віспи можливі лише при зниженні імунітету.

Перебіг оперізуючого лишаю також може ускладнюватись ураженням центральної нервової системи. Найбільш небезпечним ускладненням оперізувального лишаю вважають поперечний мієліт – запальне захворювання спинного мозку, яке призводить до рухового паралічу.